Головна » Файли » Українська мова » 11 клас

Переказ
[ Викачати з сервера (29.0 Kb) ] 27.04.2008, 12:08

Пісня для душі

            Якось у переддень Нового року Господь Бог вирішив порадувати всіх дітей на землі. Він приготував незвичайні дарунки. Коли дитина підходила, Бог запитував:

-         Люба дитинко, що тобі найбільше у світі хотілося отримати? Яку благодать? Подумай і скажи, не бійся!

Один хлопчик попросив, щоб йому дали багато золота, на яке можна все купити.

Інший забажав, аби його було наділено вмінням вирощувати хліб. Ще іншого вабило тваринництво. Хтось хотів бути кравцем. Комусь подобалось і шевство. І всіх бог наділяв тим, хто чого прагнув. Усі діставали з його щедрих рук багатство, розум та вміння.

            І ось до бога несміливо підступив тендітний хлопчик з глибокими карими очима. Він був у сірій смушевій шапці, у світло-коричневому кожушку, підперезаному ремінцем із сириці.

            - Що тобі подарувати, люба дитино? – запитав Бог.

            - Великий Боже, якщо тобі не жаль, то подаруй мені гарну пісню, пісню для душі.

            Господь Бог немало подивувався, що хлопчик не просить ні землі, ні худоби, ні коней, ні золота. Хоче дістати лише одну пісню.

-         Буде в тебе, хлопчику, найкраща в світі пісня. Люби її, як душу, шануй, як своїх вітця і матір, - мовив Бог наостанку. – До твоєї пісні долучу я ще й усе те, що інші дістали від мене в дарунок.

Пішов хлопчик додому, награючи на сопілці дивну чарівну мелодію. Він так гарно

грав, що червоногруді снігурі, які скльовували рясні ягоди на горобині, примовкли і стали перезиратися між собою. І де б хлопчик не проходив, зблискувало сонце, віяло теплим вітерцем, танув сніг і трава гострими шпичаками тяглася в небо. Посохлі дерева прокидалися, оживали, на їхніх гілках свіжо зблискували рясні бруньки і випручували зелене веселе листя…

            Та допоки Бог наділяв дарунками дітей, нечистий не спав, не вилежувався. Злі, завидющі та загребущі сусіди стали відбирати багатство, роздане Богом. Вони заволоділи худобою, кіньми, золотом, а також і землею. Тільки, як не старалися, не могли відібрати і присвоїти собі чарівну, незрівнянну пісню, бо душа її вічна і правдива.

В. Святовець.

308 слів.

 

            Завдання:

1.      Напишіть докладний переказ.

2.      Доповніть текст переказу своїми міркуваннями про роль української пісні в житті народу.

3.      Поміркуйте над тим, який вид мистецтва вам до душі. Чим мистецтво цікаве для вас? Чи пробуєте ви свої сили в якомусь мистецтві або ремеслі?

Категорія: 11 клас | Додав: ukrvchytel
Переглядів: 27554 | Завантажень: 938 | Коментарі: 45 | Рейтинг: 2.7/26
Всього коментарів: 431 2 3 4 5 »
43 Катюша  
0
Невдалий спектакль

Полковник Чечель – босий, з непокритою головою – стояв на снігу. Страху в Чечеля вже не було; тонкі й закручені доверху царські вусики підстрибували, коли невтримна злість сіпала судомою верхню губу. Височенного зросту повелитель перехилився через стіл, і здавалося Чечелю, що цар зараз перекине стола в увіп’ється руками в його горло – так могло статися, полковник знав про царське замилування тортурами. Він усвідомлював, що уособлює в цю мить не полковника Чечеля, про якого цар донині не чував, а гетьмана Мазепу. Мазепу цар не впіймав і не впіймає, тож доведеться йому, колишньому коменданту Батурина, витримати муки за свої і Мазепині перед царем провини.
- Я нікого ніколи не зраджував, ваша величносте, - спокійно мовив полковник цареві.
- А як ти назвеш свою зухвалу відмову впустити князя Меншикова в Батурин? – пропекли полковника люттю великі очі царя.
- Я виконував наказ гетьмана Мазепи, а якби вчинив інакше, тоді можна було б назвати мене зрадником. Хоч зрадником передовсім треба назвати тебе, царю, ти ж бо перший потоптав угоду між нашим батьком Хмелем і твоїм вітцем Олексієм, посягнувши на наші одвічні вольності.
- На палю його! – коротко присудив цар.
- Іншого я й не чекав від тебе, кровопивце, - спокійно мовив Чечель. – Я загину з усвідомленням потрібності українському народові моїх мук. Замордований мученик небезпечніший для завойовника, ніж живий лицар, бо він народжує ідею помсти. А ви у своїй жорстокості самі себе зжиратимете, мов павуки!
Цар біснувався: вдаряв кулаками, мов гирями, об стіл, випльовував сповнені ненависті слова. З гурту приведених до кари вихопився отець Данило і, ставши перед царем, проголосив:
- Лукавий царю, зруйнував Батурин, людей перебив, навіть дітей не пошкодував! За зруйнування Батурина вся Україна встане!
До священика кинулись слуги. Цар зупинив їх:
- Облиште його. Треба спершу повісити зрадника.
Хитнулась і охнула юрба: невже спіймали Мазепу? Ба ні, царські слуги винесли опудало, поволокли по майдані й повісили на шибениці.
- Проклинай! –зашипів на отця Данила цар.
Той глянув на царя, підійшов до шибениці, став поруч з опудалом.
- Проклинаю тебе, царю, - вимовив змучено.- І знай: за Батурин уся Україна встане!
Зблід Петро і кволо, немов переможений у бою гладіатор, махнув рукою. Священика потягли з майдану. Цар був розгублений: спектакль не вдався. (За Р.Іваничуком, 345 сл.)

42 Андрій  
0
Скажіть будь ласка мені потрібен переказ Актор. Там йдеться про Бучму та Саксоганського. Срочно Пліззз!!!

41 Ваня  
0
допоможіть найти Вартовий і будівничий української культури

40 Ваня  
0
допоможіть найти переказ Вартовий і будівничий української культури

39 Олена  
0
люди дуже треба на завтра переказ народжена з морської піни....
ДОПОМОЖІТЬ!!!!!!!

38 Оля  
0
Як можна найти твір переказ з укр. мови Криниця-означає колодязь!

37 Дмитрий Бобро  
0
Спасибо, ты меня спасла подруга!!!!!!!!!! cry cry biggrin biggrin

36 Дмитрий  
0
Ты меня спасла!!!!!!!! cry

35 Таня  
0
Народ. назавтра дуже треба невдалий спектакль..... будб ласка....... cry cry cry cry cry cry cry cry cry

34 Евеліна  
0
Завжди рада чимось допомогти.

1-10 11-20 21-30 31-40 41-43
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]