Україно! Чарівна моя ненько, найкращий куточку землі, солов'їна пісне! Ти найкраща, але найбільше твоє багатство – твій народ. Народ чесний, трудолюбивий, нескорений, міцний, як граніт, співучий, дзвінкоголосий.

            Українці – то є назва славного народу,

            Україна – то край славний, аж по Чорне море,

            Україна – то лан пишний, і степи, і гори,

            І як мені Україну щиро не кохати,

            Мене ненька по-вкраїнськи вчила розмовляти.

            Є багато країн на землі,

            В них – озера, річки і долини…

            Є країни великі й малі,

            Та найкраще завжди – Батьківщина.

            І тому найдорожчою нам

            Є і буде у кожну хвилину

            Серед інших країн лиш одна –

            Дорога нам усім Україна!

Звучить пісня «Це моя Україна!»

            З давніх-давен наша Україна славиться величними традиційними святами й обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.

            Одним зі свят, яке відзначали наші батьки, діди, прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді – день Андрія.

            Це свято відзначається 13 грудня і вважається днем пам'яті мученицької смерті одного з 12-ти апостолів Христових – Андрія Первозванного.

            За церковними легендами, святий проповідував християнство у Скіфії і дійшов аж до Києва, де на одному з пагорбів поставив хрест і сказав: «Чи бачите гори ці? Повірте мені. На них засяє благодать Божа». Згодом там, де він установив хрест, було споруджено Андріївську церкву.

             День Андрія Первозванного – найцікавіший. Від нього віє чарівною староукраїнською стихією. З давніх-давен у ніч на Андрія дівчата ворожать. Може, не зовсім щиро, та все ж десь там, глибоко в душі, дівчина вірить, що Андрієва ніч допоможе їй пізнати свою долю – дізнатися, чи вийде заміж, а чи доведеться знову дівувати цілий рік.

            Що таке Україна?

            За віконцем – калина,

            Тиха казка бабусі,

            Ніжна пісня матусі,

            Дужі руки у тата,

            Під тополями хата,

            Під вербою криниця,

            Золотиста пшениця,

            Серед лугу лелека

            і діброва далека.

            Обійдіть весь світ безмірний

            І скажіть, в якій країні

            Так зберігся скарб безцінний,

            Як у нас, на Україні?

            Просим всіх у нашу хату,

            Превелику, пребагату,

            Від зірниці до зірниці

            Хай лунають вечорниці.

            Святково прибрана світлиця. На столі – глечики, глиняні миски. Господиня сидить за столом.

           Повний текст сценарію Ви можете завантажити із сервера.