Рудько (життєпис одного півня)

            Малий Рудько всюди був перший. Чи то ковтати довжелезного хробака, чи заплутатись у траві й переполошити матір своїм вереском. Це він сам на сам зустрівся із загадковим коником.

            День минав за днем, і курчата незчулись, як гидкі палички на крилах та хвості обернулись у красні новенькі пірця. Рудько знайшов у собі новий хист. Він і сам не знав, як це сталося, але одного сонячного ранку, коли навколо горіли роси, зі старого саду почулося його хрипке, тремтяче «ку-ку-рі-ку».

            Старий півень, що був саме на дворі, здивовано крутнув головою, а далі погірдливо скривися. Але самому співцеві здалось воно вершком мистецтва й сили. І з того часу Рудько повторював його кожної нагоди і взагалі без жодної нагоди. Раптом він непомірно виріс сам у своїх очах. Він не почувався вже тим руденьким курчам, яке кожний може безкарно кривдити. Рудько розумів, що своїм співом сказав усьому світові про своє право на радощі життя і що він боротиметься за це право.

            У курячій суспільності панують суворі закони. Найважливіший із них – закон шанування старшого. Хай які ви будете мізерні, а коли хтось молодший за вас на два дні, то малий він чи високий до неба, а мусить вам коритися.

            Рудько вже кілька разів заступався за курей, коли їх кривдив Старий півень, але завжди приймав за це належну кару. І цього разу Рудько на свої груди прийняв удар розлютованого Старого, але тепер не побіг геть і враз переповнився шаленою хоробрістю. Ніхто не б'ється так завзято, як повстанці.

            Вони билися цілий день. А ввечері господиня побачила в різних кутках курника два закривавлені тіла. Коли вона взяла їх на руки, щоб змити поранені голови, малий рудий півень кинувся на великого сірого. Той зовсім не боронився. Старе тіло не витримало в борні. Не міг витримати ганьби і гордий дух. На другий день він був мертвий.

            Рудько виборов собі своє щастя. Невеличкий півник взяв тепер на себе провід життям рідної громади. І показав себе гідним свого становища. Рудько належав до тих півнів-лицарів, міцних духом і шляхетних серцем, що сміло підставляють груди кожній небезпеці. Бо й самій господині не дозволяв він зачіпати своїх курей. На цьому ґрунті виникли великі непорозуміння, і Рудько ледве не попав у борщ. Бо й дійсно, коли півневі здавалося, що господиня мучить якусь курку, то вважав своїм прямим обов'язком злетіти їй на груди або кинутись на спину. Рудько дійшов у своїй сваволі до того, що просто ганявся за кожним, хто виходив з хати.

            І господарі не витримали.

            На ранок на возі в соломі, поруч з кількома головками капусти, лежав зв'язаний в ногах та крилах Рудько, а гнідий кінь ніс його в невідому далечінь.

            Рудька ніхто не купував. Його брали в руки, але, побачивши на сухорлявому жилавому тілі самі синці, кидали назад на віз. Господар злякався, що доведеться везти півня назад, збавляв ціну. Аж ось до воза підійшла старенька бабуся, підійшла й понесла Рудька селом. Вони пройшли якоюсь хвірткою, і тут, посеред затишного подвір'ячка, ласкаво зустріли його чотири чорні курочки. Це подвір'я і стало Рудькові новою батьківщиною. Правда, йому довелося відучити ходити сюди аж чотирьох півнів, але це не забрало багато часу.

            І коли ви вгледите малого червоного півня з пишним хвостом і покаліченим сміливим обличчям, знайте, це – Рудько!

(523 сл., за О.Ольжичем)

Дайте відповіді на запитання.

№1. Який художній прийом використано у творі при змалюванні Рудька:

а) метафору;                                     б) алегорію;

в) гіперболу;                                     г) анафору?

№2. Якими людськими рисами наділяє Рудька автор:

а) справедливість та шляхетність;

б) добродушність та ввічливість;

в) хитрість та підступність;

г) егоїзм та самовпевненість?

№3. Який хист, підростаючи, відкрив у собі Рудько:

а) полювати на хробаків;                   б) битися;

в) кукурікати;                                      г) літати?

№4. Який найважливіший закон панував у курячій громаді:

а) закон сили;                                      б) рівноправність;

в) любов до малечі;                             г) шанування старшого?

№5. Про що заявив Рудько своїм співом:

а) про те, що він чудовий співак;

б) про те, що зійшло сонце;

в) про те, що він голодний;

г) про своє право на радощі життя?

№6. Що стало причиною бійки між Рудьком і Старим півнем:

а) розподіл їжі;                                    б) стосунки з курми;

в) територіальне питання;                  г) несхожість характерів?

№7. Як автор ставиться до свого героя:

а) з повагою;                                        б) з лагідністю;

в) з жалістю;                                         г) із презирством?

№8. Чому помер Старий півень?

а) від хвороби;

б) з переляку;

в) не витримав ганьби й поранень;

г) від старості?

№9. Якого кольору був Старий півень:

а) рудий;                                            б) білий;

в) сірий;                                             г) чорний?

№10.Як і чому господарі вирішили розпрощатися з Рудьком:

а) вирішили зварити з нього борщ, бо він був жирненьким;

б) вирішили продати за нечуване свавілля;

в) вирішили вигнати з подвір'я, бо не ніс яєць;

г) вирішили занести в ліс, щоб не будив їх зранку?

№11. Де знайшов нову батьківщину герой твору:

а) на затишному бабусиному подвір'ї;

б) у великому міському будинку;

в) на дачі у заможних господарів;

г) в зоопарку?

№12. Як можна визначити жанр цього твору:

а) повість;                     б) нарис;

в) стаття;                       г) оповідання?