Головна » Файли » Класний керівник » Виховна робота

Класна година "Писанкові кольори"
[ Викачати з сервера (28.3Kb) ] 10.03.2011, 14:27

ПИСАНКОВІ КОЛЬОРИ

Обладнання: запис «Веснянки» у виконанні Н. Матвієнко; фарби, фломастери, декоративні стрічки, набір для оздоблення писанки; фольга, бісер, дерев'яні писанки для великодніх ігор; тематичні дитячі малюнки; ілюстрація Г. Доре «Вознесіння Ісуса Христа».

 

          Христос воскрес!— мовила Марія Магдалина, подаючи Понтію Пілату символ незнищенності життя яйце.

          Повірю, лише коли воно в моїх руках почервоніє,— відповів той.

І яйце почервоніло

легенди)

Учитель. Кожен народ має чим пишатися у своїй історії. І найго­ловніша гордість будь-якого народу це його мистецтво. За весь період іс­нування людства кожна нація створила щось своє неповторне і незрівнян­не. Приміром, у японців це нецке, у росіян матрьошка, українці таким символом можуть вважати писанку.

Сьогодні, порушуючи питання духовності в нашому суспільстві, давай­те поговоримо про одне з найважливіших свят весняного циклу Велик­день. Відтворимо звичаї й обряди цього свята, дослідимо його історію писанкарства та спробуємо виготовити власну писанку.

(Учні заздалегідь об'єдналися у групи: «Літературознавці», «Дослідники», «Мистецтвознавці».)

«Дослідники» про історію свята

Великдень — найурочистіше свято православної церкви, воно відзна­чається після того, як місяць уперше весною показав світові своє повне обличчя. На цю пору колись припадали весняні урочистості стародавніх слов'ян, під час яких вони вітали сонце і поминали предків. Сонце повер­тало на літо, продовжуючи день,— воскресала природа, а з нею і Син Бо­жий, Ісус Христос.

Неможливо уявити Великдень без пшеничного великоднього хліба, який українці називають «паскою» або «бабою». В Україні відомо до півсо­тні різновидів пасок. У старовину часто пекли білі, жовті і чорні паски. Білі призначалися покійникам і повітрю, жовті — сонцю й небу, чорні — людям і родючій землі.

Давайте звернемось до пасхальних традицій різних народів.

Великодні традиції

   На Заході обов'язковий пасхальний персонаж кролик, символ родю­чості. У багатьох країнах пасхальний кролик напередодні свята прихо­дить до дітей, які добре себе поводили, і підкидає у гнізда кольорові яйця. Гніздо або кошик треба приготувати заздалегідь і сховати у затишному місці.

   У Німеччині великодній кролик ховає у саду подарунки для дітей, а дітлахи на Великдень із задоволенням шукають сюрпризи!

    В Україні символами Великодня є писанки. Це символізує весняне відрод­ження природи, зародження життя, продовження роду. Великодній звичай христосатися й одаровувати один одного фарбовани­ми яйцями походить з апостольських часів. Радісне великоднє привітання ми перейняли в учнів Христових, які ненароком дізналися про Воскресін­ня його, і тоді вони радісно питали один одного: «Христос Воскресе?» й від­повідали: «Воістину воскресе!» Взаємне чмокання в пам'ять прощення, вираження любові.


Звичай дарувати яйця існував у глибокій давнині, задовго до Різдва Хрис­тового. У античному світі дарували яйця на знак привітання на день народ­ження, на Новий рік з побажанням благополуччя. У іудеїв і язичників було прийнято, приходячи до поважної персони, приносити їй щось у подару­нок на знак поваги. Люди багаті приносили золото і прикраси, бідні яйця домашніх птахів, плоди.

Саме цей простий іудейський звичай і виконала рівноапостольна Марія Магдалина, проповідуючи про Воскресіння Христове, коли прийшла до рим­ського імператора Тиберія.

Вона подала йому яйце зі словами «Христос Воскресе!». Імператор за­сумнівався у можливості для смертного воскреснуть з мертвих: «У це так важко повірити, як в те, що біле яйце може стати червоним!» І в ту ж мить біле яйце стало червоним!

З того часу існує традиція фарбувати яйця на Великдень і дарувати їх. І це не випадково, оскільки яйце у світобаченні древніх символізувало Всесвіт.

У християнстві яйце набуло нового символічного значення: червоне яйце символ Воскресіння, символ Великодня. Як із яйця виникло жит­тя, так світ наново народився через Воскресіння Христове.

«Літературознавці»

Тема одного з найбільших християнських свят присутня у творчості ук­раїнських письменників.

Виводить мама дивним писачком

по білому яйці воскові узори.

Мандрує писанка по мисочках

 із цибулинним золотим узваром,

з настоями на травах і корі,

на веснянім і на осіннім зіллі

 і писанка оранжево горить

у філіграннім сплеті ліній.

То вже вона, як дивовижний світ,

 то вже дзвенить, як згусток сонця,

 буяють буйно квіти у росі,

олені бродять в березневім соці.

І стилізовані сплітаються сади

у маєві густих обрамлень,

мереживом найтоншим мерехтить

геометричний космацький орнамент.

І я поплив у світ дитячих мрій

на білі колискові оболоні...

Котились писанками ізгори,

ясні сонця у мамині долоні.

(І. Калинець)

(Учні читають поезії Я. Стельмаха «Писанки», В. Крищенка «Вдягла весна ме­режану сорочку...», Т. Шевченка «На Великдень на соломі».)

На Великдень не змовкають святкові церковні дзвони, лунають цілий день, будять у людських душах радість, надію. На Великдень і сонце грає, і радіє все — і на землі, і на небі.

На Великдень сонце грає,

 В серце двері відчиняє,

І думки — пташині зграї

Линуть в простори безкраї.

Там, в блакитнім безбережжі,

 Бог стає до охорони.

Переходить серце межі,

Пролітає крізь кордони.

 Чуєш, як співають звідти?

То святкує Україна!

Перший дощик, перші квіти,

 Перша пісня солов'їна...

З вами разом ми сьогодні

В воскресіння наше вірим.

Ваші співи Великодні

 Відчуваєм серцем щирим.

 На Великдень, кажуть люди,

Можуть здійснюватись мрії:

На Великдень можна чути

Дзвони славної Софії.

(Г. Черінь)

Аукціон епітетів

(Назвати епітети, які характеризують свято Великодня. Хто скаже ос­таннім — отримає приз.)

Буйне, величне, велике, вічне, довгождане, знаменне, пишне, світле, шумне, нечуване, нове, народне ...

«Мистецтвознавці»

Великдень — це не тільки радісне свято воскресіння, а ще свято доброти, милосердя, всепрощення. Саме тому воно знайшло відображення у творчості великих художників. Усім відомі картини Леонардо да Вінчі, а також Гюста­ва Доре, чудові ілюстрації якого ми бачили у «Біблії для дітей».

(Демонстрація ілюстрацій.)

— А зараз завітаймо до нашої мистецької галереї і погляньмо на вели­кодні малюнки ваших друзів.

(Перегляд тематичних дитячих малюнків.)

У невеликому прикарпатському місті Коломия, що на Івано-Франківщині, розташовано унікальний, єдиний у світі музей «Писанки», в якому зібрано більше 12 тис. писанок з різних країн світу.

Музей «Писанка» — унікальна споруда у вигляді яйця заввишки 13 мет­рів з каменя і бетону, з кольористим фасадом, оформленим в гуцульських традиціях.

   Перший музей «Писанка» було створено у 1987 році.

   Музей писанки став культовим місцем України.  

   Музей приймає 135 тис. відвідувачів на рік.

Збереження писанки — справжнє мистецтво. В 1973 році коломийчанка Марія Боледзюк, художник-реставратор музею, винайшла унікальний спосіб обробки внутрішньої поверхні яйця, який сьогодні як найнадійні­ший використовується усіма реставраторами.

Звичай писати писанки існував ще у поганські часи, а з середини IVстоліт­тя церква ввела обряд освячення яєць.

Традиція фарбувати і розписувати яйця до Великодня є у багатьох на­родів, але тільки в Україні вона набула особливого змісту.

Кожний колір є символом

Жовтий — символ місяця, зірок, це колір хлібного лану, жита, життя.

Блакитний — уособлення неба, вітру, здоров'я.

 Зелений — колір весни, воскресіння природи, надії, радості буття.

 Червоний — вогонь небесний, колір життя, колір крові, колір дня, радість життя й любові.

Коричневий — земля-матір.

Чорний пов'язується з богом потойбічного світу, це дух померлих, пам'яті про них, про своє коріння.

Білий — пошана духів

4—5 кольорів одночасно — родинне щастя, мир, любов.

(Далі підготовлені учні розповідають про різновиди писанок: крапанка, мальо­ванка, бісерка, дряпанка...)

У процесі розвитку культури людства виникали різні способи письма, тобто графічної фіксації інформації. Це могло бути піктографічне письмо, коли думка висловлювалась за допомогою ряду малюнків, що пояснювали конкретну дію. З часом вони почали відігравати роль знаків, що передава­ли певні поняття: дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків.

Зараз ми пояснимо значення деяких символів.

(Створюється карта писанкових традицій орнаментування в етнографічних районах України.)

Повний текст матеріалу Ви можете завантажити із сервера.
Категорія: Виховна робота | Додав: ukrvchytel | Теги: Великдень, писанка, класна година
Переглядів: 4463 | Завантажень: 1062 | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]