Реалізм

Літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. Починаючи з 30-х pp. XIX ст. набуває розвитку у Франції, а згодом в інших європейських літературах. На відміну від роман­тизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середо­вища, впливу соціально-історичних обставин на формування ду­ховного світу (характеру) особистості. Замість інтуїтивно-почут­тєвого світосприйняття на перше місце в літературі висувається пізнавально-аналітичне начало, а типізація дійсності утверджу­ється як універсальний спосіб художнього узагальнення. Першим теоретиком реалізму вважається художник Ж.-Д.-Г. Курбе, який у передмові до каталогу виставки своїх творів під назвою «Реа­лізм» (1855), обґрунтував програмові засади напряму. Розробку теоретичної бази продовжили письменники Шанфлорі та Л.-Е.-Е. Дюранті, які виступили з деклараціями на сторінках журналу «Реалізм» ( 1856—1857).

Визначальні риси реалізму:

§  раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки о свідомості, недооцінка позасвідомих процесів);

§  правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення ти­пових подій і характерів у типових обставинах при правди­вості деталей;

§  принцип точної відповідності реальній дійсності усвідом­люється як критерій художності, як сама художність;

§  характер і вчинки героя пояснюються його соціальним по­ходженням та становищем, умовами повсякденного життя;

§  конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди;

§  вільна побудова творів;

§  превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літе­ратурі, послаблення ліричного струменя мистецтва;

§  розв'язання проблем на основі загальнолюдських ціннос­тей.

XІX ст. дало світовій літературі таких видатних письменників-реалістів, як Стендаль, П. Меріме, О. Бальзак (Франція); Ч. Діккенс, У. Теккерей, Т. Гарді, Ш. Бронте (Англія); Ф.Достоєвський, Л. Толстой, А. Чєхов (Росія).

Серед українських реалістів – Марко Вовчок, І.Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І.Франко.